Нелінійність навпаки

“Нелінійність навпаки” Стефана Панганса бере за відправну точку різні недоліки в поведінці аватарів відеоігор, якими керують люди-гравці. Ці “сценарії невдач” переносяться на тіла реальних акторів і відтворюються у форматі фільму. Така “невдала поведінка” ігрових аватарів — включно з переміщенням, бездіяльністю, повторюваними невдачами у виконанні дій, недосконалим відтворенням людських рухів і жестів — зазвичай вважається результатом неадекватності та нездатності, особливо в суспільстві, сформованому під тиском функціональності, економічних імперативів та (само)оптимізації.