Міфічна й емоційно заряджена подорож головного героя, Пола Атріда. На цього блискучого й обдарованого хлопця чекають великі справи, які йому важко осягнути. Він вирушить на найнебезпечнішу планету у Всесвіті, щоб врятувати майбутнє своєї родини та свого народу. Адже ворожі сили вступають у конфлікт через найцінніший і найрідкісніший ресурс — речовину, здатну розкрити найбільший потенціал людства. Виживуть лише ті, кому вдасться перемогти власні страхи.
Події розгортаються і далекому майбутньому через більш, ніж 10000 років. Всім відомим всесвітом править імператор Шадді IV Корріно, владу якого забезпечує речовина «прянощі» (спайс), яка дозволяє Гільдії навігаторів передбачати майбутнє і переносити космічні кораблі через згорнутий простір. «Прянощі» видобуваються лише на одній планеті, покритій суворими пустелями — Арракісі, також відомій як Дюна.
Звичайний день розкішного Берлінського гранд-готелю, сотні службовців і гостей, люди зустрічаються, люди розходяться... Вбивство і крадіжка, любов і ненависть, азарт і жадність - всі гріхи світу представлені в цьому замкнутому світі краси і вади. Доля всіх зводить в один клубок. Грета Гарбо, в розквіті краси, грає російську приму-балерину на спаді кар'єри. Жести рук і довгі крупні плани її обличчя нагадують про кращі фільми «німої» ери. Вона на межі самогубства і відчайдушно потребує любові.
Єдиний, хто знає всю правду про Мюнхгаузена - сам барон. Легендарний герой розповідає історію своїх неймовірних пригод. Невже він дійсно літав на розпеченому гарматному ядрі, бився з триголовим грифоном, подорожував на Місяць, бачив оголену Венеру, що виходить з морської раковини, і врешті-решт, зіткнувся ніс до носа з самою Смертю? У це неможливо повірити... але хіба знаменитий Мюнхгаузен може брехати?
Марсель Пруст на порозі смерті подумки заново проживає своє життя. Його спогади про дитинство, юність, про рідних, близьких, чужих переплітаються і нашаровуються один на інший. Образи людей із минулого: чарівної Жільберти, улюбленої Альбертини, дивного барона де Шарлю, паризького великосвітського суспільства; повернення до колишніх переживань і відчуттів — це і є Час, втрачений і знову віднайдений.
