Ключове слово Soviet Repression

Харків, 1930-ті роки. Золотий вік українського мистецтва. Молодий амбітний поет Володимир Акімов знаходить своє місце в новому, розкішному Будинку «Слово», побудованому спеціально для митців. Він родом із провінції, працює коректором у пресі й ніколи не мріяв жити під одним дахом із відомими українськими письменниками та художниками. Він вважає свою поезію геніальною, але ніхто не сприймає його літературні спроби серйозно, не кажучи вже про час від часу хихикаючи над його епігонськими віршами. Проте доля посміхається йому. Начальник політичної розвідки пропонує йому стати автором п’єси, яку він написав раніше. Акімов погоджується, підписуючи підписку про нерозголошення. Поет не підозрює, яку ціну заплатить за цей успіх.

Ніжна історія стосунків літературознавця, публіциста і шістдесятника Івана Дзюби та його дружини Марти. Про знайомство, любов і спільну боротьбу за ідеали, які підривали існування радянського режиму, почуємо з уст Марти Дзюби, яка до останнього залишалась надійною опорою для Івана й коханням усього життя.

Фільм розповідає історію кримської татарки Саїде Аріфової, яка під час Другої світової війни двічі врятувала 88 єврейських дітей-сиріт: спершу — від нацистів, видаючи дітей за кримських татар, а вдруге — від військ НКВС, які здійснювали депортацію кримських татар у травні 1944 року, довівши, що ці діти є євреями.

Фільм про трагічну дату в історії кримськотатарського народу — сталінську депортацію кримських татар. У центрі сюжету — двічі герой Радянського Союзу Аметхан Султан. Після звільнення Севастополя Аметхан їде у відпустку в рідну Алупку. На його очах і починається депортація кримських татар.

Документальна драма про свободу і право вибору, яка розкаже про Грицька Чубая – геніального українського поета, містифікатора, оповідача легенд, найяскравішу постать львівського андеґраунду кінця 60-х, початку 70-х років – доби безчасся. Чубай водночас самоук та гуру для нащадків, знавець літератури, мистецтва, музики, рівних якому мало й досі.

Фільм розповідає про молоду дівчину Анну Попович, яка рятуючись від переслідувань МДБ, потрапляє в табір УПА. Кінострічку знято за реальними подіями, які трапилися з Анною Попович у 1950-х роках.

У 1928 році у столичному Харкові споруджують житловий будинок для діячів культури УРСР. Під один дах переїжджають Микола Хвильовий, Остап Вишня, Михайль Семенко, Анатоль Петрицький, Антін Дикий та інші. Будівля із багатокімнатними квартирами, пральнею, їдальнею, дитячим садком та навіть солярієм має стати оазою для митців, проте все відбудеться навпаки. Спеціально зібрану в одному місці інтелігенцію репресують та знищать. Будинок «Слово» стає уособленням кривавої радянської системи, а мешканців будинку потім назовуть поколінням «розстріляного відродження».

18 травня 1944 року близько 5 ранку в будинок кожного кримського татарина постукали. Чоловіки в цей час були ще на фронті, в Криму залишалися жінки, люди похилого віку і діти. Їх вивели з будинків, повантажили в товарні вагони, призначені для перевезення худоби, і вивантажили в Середній Азії та на Уралі. У результаті етнічної чистки було депортовано 191 044 кримських татар. Ці події призвели до насильницької загибелі 46% народу.

1970-ті роки радянської України. Політична задуха на кіностудії. Куратор від КДБ дає наказ перемонтувати щойно закінчений фільм знаного режисера, що висвітлював події української «громадянської війни» з правдивого ракурсу. А це суперечило політиці Партії. Перемонтаж доручають режисерці-стажерці, яка щойно закінчила ВДІК. Дівчина розуміє, що повинна захистити авторське бачення та історичну правду. Кохання, політика, небезпечне завдання, друзі й вороги — все це її виклики.

Фільм розповідає про події на Західній Україні перед початком ІІ Світової війни, прихід радянської влади, зміни кордонів і зникнення цілих держав з карти світу. Стрічку створено на основі архівних документів, матеріалів і спогадів свідків, представників українського, польського і єврейського народів довоєнної Галичини.

The series is built in the form of saga and depicts the turbulent periods of the beginning of the 20th century through the eyes of ordinary people: the First World War, the revolution, the emergence of Soviet regime. Each of the characters faced the changes in their own way through their concept of truth. However, all of them shared fundamental desire to live, love and find their own place in the new era.