Ключове слово Expressionism

Найперша екранізація роману Брема Стокера "Дракула". Один з визнаних шедеврів німого кіно. Головною особливістю цієї "симфонії жаху" є відтворена режисером атмосфера жаху і безвиході: похмурі склепіння, темні провулки, туман, поїздка Хутера в замок Орлока, включена в картину в негативному зображенні і до того ж знята рапіду. Стрічка, стала родоначальницею серії картин про вампірів. У назві недарма використаний музичний термін "симфонія". Фільм побудований за її законами: від пасторалі — через морок і патетику — знову до пасторалі.

Художній фільм Фріца Ланґа за сценарієм і паралельно написаним романом Теа Фон Гарбоу. Це масштабна метафорична й науково-фантастична антиутопія, що стала найвищою сходинкою і завершенням розвитку німецького кiно-експресіонiзму. Фільм став безперечною класикою й вплинув на весь наступний розвиток кіномистецтва. Метрополіс – місто майбутнього, яке поділене на 2 рівні. Під землею знаходяться житла робітників, а над ними цехи з машинами. У верхньому місті знаходяться офіси, багаті квартали і сади розваг. Уся влада в місті належить магнату Йо Фредерсену. Його син, Фредер, здогадується про несправедливість, яка панує в Метрополісі. Спустившись в машинну зону, Фредер жахається побаченого. Не маючи сили змиритися з тим, що відбувається, він починає боротьбу зі злом.

Чоловік з трагічною долею, цей неприборканий геній за декілька років здійснив революцію в абстракціонізмі. Цей талант у 1941 році відкрила художниця Лі Краснер, яка пізніше стала його подругою життя. Нажаль їхнє щастя було недовгим: внутрішні демони, що мучили душу Поллока, штовхали його на шлях самознищення. Внаслідок він прожив надзвичайно яскраве, але коротке життя.

Імператор має намір вигнати євреїв з празького гетто під тим приводом, що вони практикують чорну магію. Ребе Льов бачить єдину можливість запобігти вигнанню — справді звернутися до темних сил. Викликаний ним демон Астарот повідомляє Ребе таємне Ім'я, яке може оживити Ґолема...

Коли молода пара зупиняється відпочити в маленькій сільській корчмі, чоловіка викрадає Смерть і замикає за величезною стіною без дверей і вікон. Жінка знаходить містичний вхід і зустрічається зі Смертю, яка розповідає їй три окремі історії, що відбуваються в екзотичних місцях, кожна з яких пов'язана з обставинами, схожими на її власну.

Доктор Калігарі виступає з екзотичним номером, демонструючи публіці сомнамбулу-пророка Чезаре, що вже 23 роки перебуває в обіймах Морфея. Іноді він прокидається та передбачає майбутнє. Пророцтво, адресоване другові головного героя, збувається — він доживає лише до світанку. Поліція ловить нібито вбивцю, але врешті той виявляється безневинною людиною.

Коли поліція не здатна впіймати вбивцю дітей, це завдання на себе бере кримінальний світ. В одному з міст Німеччини поліція збилася з ніг, намагаючись знайти маніяка, який убив кількох дівчаток. Виявлені докази не дають ключів до розгадки. Між тим вбивства тривають. Жителями міста поступово опановує параноя - вони готові вчинити самосуд над кожним, хто почне розмовляти з дитиною на вулиці, вони починають підозрювати своїх сусідів ... Поліція проводить регулярні, але безуспішні рейди злодійськими кублами. Злочинці, яких також лякає небувала жорстокість невловимого маніяка і дратує те, що через нього зросла активність поліції, вирішують самі зловити і знешкодити маніяка.

Дія «Блакитного ангела» розгортається в портовому містечку імовірно на початку 1920-х років або трохи раніше. Учитель старших класів гімназії професор Рат (Еміль Яннінгс) ненавидить людей і свободу, злісно знущається над школярами. Дізнавшись, що його учні відвідують співачку з кабачка «Блакитний ангел», він з'являється у неї із погрозами, але і сам потрапляє під чари Лоли-Лоли. Рат проходить усі стадії моральної деградації. Він одружується на співачці і вирушає разом з нею на гастролі.

Edvard Munch is a 1974 biographical film about the Norwegian Expressionist painter Edvard Munch, written and directed by Peter Watkins. It was originally created as a three-part miniseries co-produced by the Norwegian and Swedish state television networks NRK and SVT, but subsequently gained an American theatrical release in a three-hour version in 1976. The film covers about thirty years of Munch's life, focusing on the influences that shaped his art, particularly the prevalence of disease and death in his family and his youthful affair with a married woman. The film was screened at the 1976 Cannes Film Festival, but wasn't entered into the main competition.